…Прощай, Мій хлопчику! Не буду більше я Приходити до тебе на дозвіллю, І ти, мене угледівши здаля, Устріч мені не будеш вибігати, Мене вітаючи веселим криком. Не стану я казок тобі казати Про змія, про розбійників, про сонце, А ти, мене довірливо обнявши, Не станеш слухати моєї мови З блискучим зором непорушно-темних Увагою поширених очей. Не підем ми удвох з тобою більше В долину нашу, до струмка швидкого, Де ти босоніж плюскався і грався, Де все, що ти стрічав або знаходив, В тобі живу цікавість пробуджало: Принесені водою жовті кости, Розколина у скелі віковій, І бистрий шелест ящірки в кущах, І дикі мальви, що росли над яром, Здіймаючись свічками золотими…