Очі розпечену магму ллють, Губи тремтять потворно — Сліпа та безсила лють Прийшла і взяла за горло. І став я малим та чорним Голодним вороном. І сиджу на березі та каркаю, Докоряю, караю й кричу, І людей проклинаю та картаю, Що не можу наїстися досхочу, І чорнію, марнію та худну, І благаю щодня про одне: — Пожалійте, змилуйтесь, люди, Нагодуйте мене!..