В грудях набубнявіла тривога Світла, ніби ранок запашний,— Ти ще не хилила ні до кого Лобик свій упертий і смішний. Ти ще не торкалася губами Вічних і прозорих таємниць. Чистота твоя тремтить вогнями У червонім клекоті зірниць. Тільки манить ввечері дорога У казково загадковий світ... В грудях набубнявіла тривога, Тиха й мовчазна, як динаміт. 1963