У шафі серед шляп Зчинився якось галас. — Хіба між вами я рівня?— Бундючо Нова шляпа вихвалялась.— Ви тут без діла висите щодня, А я на голові у канцлера пишалась! Він так мені у всьому довіряє, Що завжди мною голову вінчає. — І я, бувало, канцлеру служила! — Нервова шляпа крикнула щосили. — І я! — І я! — Всі заволали хором, Усі наперебій ділились горем, Вкладали шляпські болі у слова: — У нього ж відсихає голова... Єхидна шляпа засміялась дрібно: — Раз відсихає — значить непотрібна! Їй-право, сестри, нічого тужити, Я вам відкрию річ таку: Як голові такій служити, То краще висіть на гвіздку! 24.12.1960