Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував Твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.
Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю!
Аналіз вірша “Коли б тобі бажав я сліз, і муки” Симоненка
Вірш написаний у 1957 році, коли поету було всього 22 роки. Цілком зрозуміло, що більшість творів у такому віці було присвячено коханню. Поезія увійшла до збірки «Тиша і грім» – єдиної, яка була надрукована за життя поета у 1962 році (крім збірки поезій, за життя поета була опублікована тільки казка «Цар Плаксій і Лоскотон»). Після цього автор зазнавав переслідувань, побиття правоохоронними органами через розслідування злочинів НКВС і помер у 1963 році у віці всього 28 років. Завдяки зусиллям друзів до наших часів дійшла частина його віршів, значна частина яких присвячена коханню у всіх його проявах.
Вірш «Коли б тобі бажав я сліз і муки» належить до сучасних шедеврів інтимної лірики.
Головна ідея твору – кожна людина заслуговує на щасливе і взаємне кохання, оскільки нещаслива з якихось причин любов – найстрашніша мука.
Ліричний герой шалено закоханий, проте його обраниця не дозволяє йому бути щасливим. У чому проблема – в ігноруванні, зраді, різниці у світогляді – ліричний герой не пояснює.
Автор не описує цю дівчину чи жінку ніяк, тому ця героїня є узагальненим образом, кожен читач, який відчуває щось подібне до емоцій ліричного героя, може уявити на місці героїні власну кохану. Це робить твір більш близьким до кожного читача.
У творі використані такі художні засоби:
Епітети – «тендітні», «хмуре»;
Гіпербола – «найстрашнішої кари»;
Градація – «сліз – муки – кари», «викручував руки – підземелля – вогнем палити». Останнім пунктом у наростанні мук в схемі градації стає нерозділене кохання;
Інверсія – «І кари найстрашнішої бажав»;
Повтори – «я б», «любити/люблю».
Вірш фактично протиставляє відчуття фізичні і емоційні. Фізичні почуття показані яскраво і різноманітно – механічний вплив (викручування рук), холод і темрява (підземелля), опік вогнем. Емоційні страждання показані лише в одному аспекті – нерозділене кохання.
Важливе значення у вірші має слово «розквитався» – воно вказує не просто на образу, а на справедливу розплату за щось.
Символи, що використані у вірші:
Підземелля – неволя, страждання, страх, таємниця, безвихідь;
Вогонь – символ і тепла, і світла, і прогресу, і страждань.
Символіка показує розмаїтість і суперечливість тих почуттів, які мучать ліричного героя.
Твір має перехресне римування. У другій строфі останній рядок урізаний і це створює смисловий акцент саме на цій фразі – «як я тебе люблю!».
