Залізні пруття обламали зуби, Тепер ти — курка після зливи, Лежиш у клітці, стомлений, лінивий, Облизуючи спраглі губи. Тебе цікаві розглядають косо — Невже це ти, великий і всесильний, Розбійнику жорстокий і свавільний, Невже тебе приборкати вдалося? Що ж, їм пора б уже збагнуть, Що ти носив лиш ненависть і лють В своєму серці кам’янім і дикім, Свободи не любив, як Ватікан Корану, А тому можеш буть рабом або тираном, Рабом — нікчемним, деспотом — великим. 19.12.1955