О земле з переораним чолом, З губами, пересохлими від сміху! Тебе вінчали з кривдою і злом, Байстрятам шматували на утіху. Вкраїнонько! Розтерзана на шмаття, У смороді й тумані гнойовім Кричиш мені у мозок, мов прокляття І зайдам, і запроданцям твоїм. Любове світла! Чорна моя муко! І радосте безрадісна моя! Бери мене! У материнські руки Бери моє маленьке гнівне Я! Візьми всього! І мозок мій, і вроду, І мрій дитинних плеса голубі. Для мене найсвятіша нагорода — Потрібним буть, красо моя, тобі. 29.09.1962