Скромне плаття, хустка білосніжна, Погляд несміливий та ясний, Ледь замітна сонячна усмішка На лиці, як вогник весняний. Вперше так схвильована, щаслива Ти відкрила двері в новий світ, Де в сім’ї новій трудолюбиво Будеш вчитись п’ять найкращих літ. Скільки мрій ти винесла зі школи, Скільки світлих прагнень і надій... Вчися ж, юна дочко комсомолу,— В нас життя прекрасніше від мрій. 6.12.1952