Першокурсниця

Скромне плаття, хустка білосніжна,
Погляд несміливий та ясний,
Ледь замітна сонячна усмішка
На лиці, як вогник весняний.
Вперше так схвильована, щаслива
Ти відкрила двері в новий світ,
Де в сім’ї новій трудолюбиво
Будеш вчитись п’ять найкращих літ.
Скільки мрій ти винесла зі школи,
Скільки світлих прагнень і надій...
Вчися ж, юна дочко комсомолу,—
В нас життя прекрасніше від мрій.

6.12.1952