Не всі на світі радощі священні — Є радощі, народжені з проклять, Коли, метнувши громи навіжені, Став Єву Бог із раю проганять. Він їй сказав: «Ослушнице зухвала! Мені твого не треба каяття — Прирік тобі, щоб в муках сповивала, Живила кров’ю завтрашнє життя». Адам ходив насуплений, мов хмара, У розпачі кривила Єва рот, Бо ще не знала ця наївна пара, Що та жорстока помста і покара Дорожча всіх утрачених щедроті 30.12.1962