Понеси мене на крилах, радосте моя, Де на пагорбах і схилах сонця течія. Де стоять в обновах білих, в чистому вбранні Рідні хати, білі хати з хмелем при вікні. Де замріяні дівчата ходять до криниць, Де послались шовком ниви обіч ґрунтовиць. Де мене, рум’яне диво з прутиком в руці, Ухопив гусак сварливий за нові штанці. Благослови, добра доле, вередухо вперта, На цій землі мені жити та на ній і вмерти. 28.06.1962