Знову з пошти в синьому конверті Друзі лист бажаний принесли. Довго йшов він — літери затерті Про його шляхи розповіли. Десь у вечір зірка мерехтлива Задивлялась, певне, неспроста, Як дівчина вперше несміливо Відправляла милому листа. Він ішов через поля замріяні, Через ріки дальні і мости, Щоб слова, розлукою навіяні, Хлопцю в гуртожиток принести, Щоб крізь рівні літери затерті В душу очі глянули сумні... Гарний лист у синьому конверті Друзі принесли... та не мені. 24.11.1955