Я не можу мовчати.
Прощай, мовчання!
Говоріть, мої очі!
І серце моє, говори!
Підперезане сонцем,
Устало світання,
І в багрянцях знамен
Заспівали вітри.
Сколихнуться колони —
І рине повінь,
І поширшає обрій
Од щастя, пісень і тепла,
І на площі ввірветься
Завзяття і гомін
Од верстата і плуга,
Од шахти й стола.
Нагинайтесь до мене,
Дерева зелені,
Дайте руки мені,
Земляки і брати!
Це ж до нас
Мружить очі замріяний Ленін,
Той, що землю до сонця
Підняв а темноти.
Я не можу мовчати,
Бо радості тісно,
Бо любов моя бризкає
З серця за борт,
Бо сьогодні народ мій
Дзвенить, як пісня,
Я ж в тій пісні —
Маленький акорд.
22.04.1957
