Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І п’є тепло ночей ласкавих, А на лугах пливе туманів дим… Весна вдягла у зелень віти в дуба, Уже курличуть в небі журавлі. Люблю весну, та хто її не любить На цій чудесній, радісній землі!