Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Сосюра Володимир Миколайович
Сосюра Володимир Миколайович
Страница в википедии
І
І все, куди не йду, холодні трави сняться
І пішов я тоді до Петлюри
Іду я стежкою дзвінкою
Іще не скресла крига на Дніпрі
А
Айстри задумані, квіти останнії
Б
Бабине літо
Блукає осінь
Білі акації будуть цвісти
В
Васильки
Весняний сад, квітки барвисті
Вже осені кругом передчуття
Взяла Орися кошеня
Вода десь точить білий камінь
Вступ до поеми “Мазепа”
Г
Ганна Йванівна
Гей, рум’яні мої небокраї
Д
Два Володьки
Для Тебе Зорі Сяють
До брата
Дівчина
З
З дерев опадає убрання
Зима
Зима (Десь там осінь за горами)
Зима (Холодним спокоєм одягнено поля)
Знов село
К
Катрусі на спомин
Коли потяг у даль загуркоче
Коли світало
Л
Ластівки на сонці
Ленін
Любити Вітчизну, любити завжди
Люблю
Люблю України коханої небо
Люблю весну, та хто її не любить
Люблю я море в шумний час прибою
Любіть Україну, як сонце, любіть
Літо
М
Мазепа
Максиму Рильському
Маленьким хлопчиком додому
Марія
Марія (Зеленіють жита, і любов одцвіта)
Марії
Мені ти приснилась давно
Моя онученька - Взяла Орися Кошеня
Моя онученька - Де До Сонця Квітки Підвелися
Моя онученька - День За Вікном Над Містом Висне
Моя онученька - До Вечора З Ранку
Моя онученька - Знов День Шумить
Моя онученька - Знов Сонце Гріє, Як Улітку
Моя онученька - Лише Зачую Рідний Крок
Моя онученька - Не Кує Зозуля Над Ірпінню В Лісі
Моя онученька - Не Хоче Орисенька Їсти
Моя онученька - Орися Кошика Взяла
Моя онученька - Орися Лялю Роздяга
Моя онученька - Ось Кульбабку Зірвала Орися
Моя онученька - Сонце Гріє, Наче Літом
Моя онученька - Сходить День І Знову Гасне
Моя онученька - Сіяють Неба Сині Висі
Моя онученька - Чия Малесенька Рука
Н
Наближення зими у всьому серце чує
Нальотчиця
О
Ой сніги мої, сніги
Осінь
Осінь (Мурами хмари осінні)
П
Пам’ятаю, вишні доспівали
Перстень
Р
Рвав восени я шипшину
Рідна мова
С
Сад
Сад шумить
Сині трави
Сміється Радісно Онучка
Сном блакитним заснули поля
Солов’їні далі, далі солов’їні
Сталін
Т
Так ніхто не кохав
Такий я ніжний, такий тривожний
Туди, де в синім неба морі
У
У кроках мільйонів і крок мій звучить
У синім безгомінні
Україна
Уночі шелестить мені листя
Учитель
Х
Хлопчик
Хто в рідному краї тепло здобуває …
Ц
Це було на острові Цейлоні
Ч
Червона зима
Чи знаєш ти світання в полі
Ш
Шахти, терикони
Ю
Юнакові
Я
Я губ твоїх дихання п’ю
Я Вас любив, а Ви ніколи
Я знаю силу слова
Я знову плачу мимоволі
Я люблю, коли в листя зелене
Я пам’ятаю: у забої …
Я – квітка осіння
Як не любить той край, де вперше ти побачив
Як сонце в небі, ти в душі моїй
Як я люблю тебе, мій краю вугляний
Який мені вітер у серце повіяв