Сходить день і знову гасне, посилає нам привіт… І цікавий і прекрасний оточив Орисю світ. Все я чую безнастанне лепетаннячко дзвінке… І на що вона не гляне, все пита: „Це що таке?” „Що таке?”—шумить машина в голубих потоках дня. „Що таке?”—цвіте жоржина, пробігає цуценя. Нахиляє вітер віти, все своїм життям живе… І горобчики, і квіти,— для Орисі все нове. І веселі краєвиди день для неї розгорта… І про все питають діда ці малесенькі вуста.