Ось кульбабку зірвала Орися і подула й розвіяла в пух… І так довго я з нею дивився, як пушинки лягали на луг… Як у травах, де коники й квіти: од хмаринки заплуталась тінь… А навколо сміялося літо і тремтіла на сонці Ірпінь…