Моя онученька - Знов Сонце Гріє, Як Улітку

Знов сонце гріє, як улітку,
в його промінні все сія.
І усміхається, мов квітка,
мені Орисенька моя.

Стоїть і світиться  неначе,
а перед нею довгий шлях…
Її дорослою я бачу в житті,
що прийде у квітках.

Для неї все: поля, і висі,
і квітів пах, і шум дібров…
На всі путі твої, Орисю,
хай світить дідова любов!