Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, мені шумлять. Там стелить сонце останнім блиском кривавий шлях. Криваві пальці тремтять… О зоре, постій, не йди! Але шумує далеке море, і мла… і дим… Такий я ніжний, такий тривожний, мов осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й гуля.