Людина флюгер. Так. Людина флюгер. підвладний вітрові, а не собі. Я знаю? Може, бог чуттями править. чуттями править, може, дика товч ще не оговтаних бажань людських. А ти живеш навпомацки — і тільки. Самопізнання — самозагасання. Триматися у власному сідлі — такі химери юності, що шкода і часу і себе і бога — теж. І вже. Вкипіла під ногами магма, й стверділа товщ і магма почувань, і прагнення стверділості — повтори. …А змучений повторами, натрудиш з’ятрілу душу. І нема тобі рятунку: прохромити твердь змертвілу І в море неспокійно увійти, щоб борсатися і, немов вітрило порожне, виповнитись шалом дня і вже покореному, поріднитись з безумством світу білого. Пливи і погинай, заблукане човенце. Як здумано життя чуттями править. Зухвало як — цуратися душі і навертати й повнитись. І вічно летіти в сонмі самопочезань.