Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Шевченко Тарас Григорович
Шевченко Тарас Григорович
Страница в википедии
Є
Єретик
І
І Архімед, і Галілей
І багата я, і вродлива я
І виріс я на чужині
І день іде, і ніч іде
І досі сниться
І знов мені не привезла
І золотої й дорогої
І мертвим, і живим, і ненарожденним
І небо невмите, і заспані хвилі
І станом гнучим, і красою
І широкую долину
Іван Підкова
Із-за гаю сонце сходить
Інтродукція
Іржавець
Ісаія (Глава 35)
А
А нумо знову віршувать
Б
Бандуристе, орле сизий
Барвінок цвів і зеленів
Бенкет у Лисянці
Бували войни й військовії свари
Буває, в неволі іноді згадаю
Буває, іноді старий
Було, роблю що, чи гуляю
В
В казематі (Цикл)
В неволі
В неволі тяжко, хоча й волі
Варнак
Великий льох
Великомученице кумо
Веселе сонечко ховалось
Вип’єш перву – стрепенешся
Во Іудеї во дні они
Відьма
Г
Гайдамаки
Галайда
Гамалія
Гоголю
Готово! Парус розпустили
Гупалівщина
Гімн черничий
Д
Давно те діялось
До Основ’яненка
Доля
Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої, ви мої єдині
Думка (Тече вода в синє море)
Дурні та гордії ми люди
Дівичії ночі
Дівча любе, чорнобриве
Е
Епілог
З
З передсвіта до вечора
За байраком байрак
За сонцем хмаронька пливе
За що ми любимо Богдана
Заворожи мені, волхве
Закувала зозуленька
Заповіт (Як умру, то поховайте)
Заросли шляхи тернами
Заступила чорна хмара
Зацвіла в долині
Згадайте, братія моя
Злоначинающих спини
Зійшлись, побрались, поєднались
К
Кавказ
Катерина
Княжна
Колись дурною головою
Коло гаю к чистім полі
Конфедерати
Косар
Кума моя і я
Л
Лебедин
Ликері
Лілея
Лічу в неволі дні і ночі
М
Маленькій Мар’яні
Марина
Марку Вовчку
Марія
Мар’яна-черниця
Меж скалами, неначе злодій
Мені здається, я не знаю
Мені однаково, чи буду
Мені тринадцятий минало
Ми вкупочці колись росли
Ми восени таки похожі
Ми заспівали, розійшлись
Минають дні, минають ночі
Минули літа молодії
Молитва
Москалева криниця
Москалева криниця (Перша редакція)
Муза
Мій боже милий, знову лихо
Н
На Великдень, на соломі
На батька бісового я трачу
На вгороді коло броду
На вічну пам’ять Котляревському
На незабудь Штернбергові
На улиці невесело
Над Дніпровою сагою
Назар Стодоля
Наймичка
Нащо мені женитися
Нащо нас мати привела
Не вернувся із походу
Не гріє сонце на чужині
Не для людей, тієї слави
Не додому вночі йдучи
Не жаль на злого, коло його
Не женися на багатій
Не журюсь я, а не спиться
Не завидуй багатому
Не кидай матері
Не молилася за мене
Не спалося
Не так тії вороги
Не тополю високую
Не хочу я женитися
Невольник
Немає гірше, як в неволі
Неначе степом чумаки
Неофіти
Ну що б, здавалося, слова
Нудно мені, тяжко
О
О думи мої! о славо злая!
О люди, люди небораки
Огні горять, музика грає
Ой виострю товариша
Ой гляну я, подивлюся
Ой діброво – темний гаю
Ой крикнули сірії гуси
Ой люлі, люлі, моя дитино
Ой маю, маю я оченята
Ой одна я, одна
Ой по горі роман цвіте
Ой пішла я у яр за водою
Ой стрічечка до стрічечки
Ой сяду я під хатою
Ой три шляхи широкії
Ой умер старий батько
Ой я свого чоловіка
Он не п’ються пива-меди
Он чого ти почорніло, Зеленеє поле
П
Перебендя
Песня караульного у тюрьмы
Петрусь
Плач Ярославни
По улиці вітер віє
Погибнеш, згинеш, Україно
Подражаніє 11 псалму
Подражаніє Ієзекіїлю
Подражаніє Едуарду Сові
Подражаніє сербському
Полюбилася я
Полякам
Породила мене мати
Поставлю хату і кімнату
Причинна (Реве та стогне Дніпр широкий)
Пророк
Псалми Давидові
Р
Рано-вранці новобранці
Розрита могила
Росли укупочці, зросли
Русалка
С
Садок вишневий коло хати
Самому чудно
Саул
Свято в Чигирині
Світе ясний, світе тихий
Сестрі
Сичі
Слава
Слепая
Сова
Сон
Сон (На панщині пшеницю жала)
Сон (У всякого своя доля)
Сон (комедія)
Сонце заходить, гори чорніють
Сотник
Стоїть в селі Суботові
Т
Та не дай, господи, нікому
Така, як ти, колись лілея
Тарасова ніч
Тече вода з-під явора
Тим неситим очам
Титар
Титарівна
То так і я тепер пишу
Тополя
Треті півні
Три літа
Тризна
Туман, туман долиною
У
У Вільні, городі преславнім
У бога за дверми лежала сокира
У нашім раї на землі
У неділеньку та ранесенько
У неділеньку у святую
У неділю не гуляла
У перетику ходила
У тієї Катерини
Умре муж велій в власяниці
Утоплена
Утоптала стежечку
Х
Холодний яр
Хоча лежачого й не б’ють
Хустина
Хіба самому написать
Ц
Царі
Ч
Червоний бенкет
Чернець
Чи ми ще зійдемося знову
Чи не покинуть нам, небого
Чи то недоля та неволя
Чого мені тяжко
Чого ти ходиш на могилу
Чума
Ш
Швачка
Ю
Юродивий
Я
Я не нездужаю, нівроку
Якби ви знали, паничі
Якби з ким сісти хліба з’їсти
Якби зустрілися ми знову
Якби мені черевики
Якби мені, мамо, намисто
Якби тобі довелося
Якби-то ти, Богдане п’яний
Якось-то йдучи уночі
Ґ
Ґонта в Умані