Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Тичина Павло Григорович
Тичина Павло Григорович
Страница в википедии
2
26-II (11-III)
І
І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв
І сказав Богдан
І являвсь мені Господь
Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер
Іній
Іспит
Іще пташки в дзвінких піснях
А
А я у гай ходила
Антистрофа
Арфами, арфами
Ах, не смійтеся ви наді мною
Б
Балетна студія
Блакить мою душу обвіяла
Біля озера у лісі
В
В космічному оркестрі
Весна
Весна (З Баратинського)
Ви знаєте, як липа шелестить
Високо знялись ми ввись
Війна
Вітер з України
Г
Гаптує дівчина й ридає
Гаї шумлять
Гей, вдарте в струни, кобзарі
Д
Де тополя росте
Десь на дні мого серця
Десь надходила весна
До кого говорить
Дощ
Дух народів горить
Душа моя – послухай
Е
Евое
Енгармонійне
З
З далекого походу
З кохання плакав я, ридав
За всіх скажу
Загупало в двері прикладом
Закучерявилися хмари
Застібнулось на всі ґудзики небо
Зелена неділя
Золотий гомін
Зоставайся, ніч настала
Зразу ж за селом
К
Квітчастий луг і дощик золотий
Коли в твої очі дивлюся
Кукіль
Л
Листя падає
Лю
М
Мадонно моя
Молодий я, молодий
Н
На захист миру
На майдані коло церкви
На могилі Шевченка
На стрімчастих скелях
Найвища сила
Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух
Не бував ти у наших краях
Не вірте, люди, снігу
Не дивися так привітно
Не знаю і сам я, за що так люблю
О
О Космосе великий наш
О, панно Інно, панно Інно
Один в любов…
Одчиняйте двері
Ой що в Софійському заграли дзвони
Ой, не крийся, природо, не крийся
Осінь
Осінь така мила…
П
Пам’яті тридцяти
Пастелі
Плач Ярославни
Плуг
По блакитному степу
По хліб шла дитина
Подивилась ясно
Порожнеча
Послав я в небо свою молитву
Похорон друга
Прийшли до мене в гості
Прийшли попи, диктатори
Р
Ритм
Розкажи, розкажи мені, поле
Ронделі
С
Світає
Скорбна мати
Слово
Сійте в рахманний чорнозем
Т
Там тополі у полі на волі
Терор
Титани Землі
Три сини
Трохи недоспиш
У
У собор
Уже світає, а ще імла
Україно моя, моя люба Вкраїно
Упав же він
Х
Ходять по квітах, по росі
Хор Лісових Дзвіночків
Хто ж це так із тебе насміяться смів
Хто скаже
Хтось гладив ниви
Ц
Цвіт в моєму серці
Ч
Читаю душі ваші, наче книги, я
Ш
Шовіністичне
Я
Я знаю: вас не раз ще прокленуть
Я кличу тебе
Я сказав тобі лиш слово
Я стою на кручі
Я утверждаюсь
Як дуб із вітровієм бився
Як не горю – я не живу
Як ти за мир – мобілізуй же сили
Як ударили у дзвони
